Взимку 2020 року перший трофей у парному розряді Піраміди Києва завоював Семен Тимощук, а сьогодні він на шпальті дайджесту “Люди Піраміди”. Найцікавіше з тенісного життя Семена в інтерв’ю нижче.
Розкажи про себе в 2-х словах. Чим ти займаєшся (крім тенісу, звісно)?
Тенісом займаюсь менше ніж хотілось би 🙂 Живу в Києві, іноді в Житомирі, працюю в сфері ІТ, в основному проводжу час з родиною, іноді граю ще в баскетбол.
Як і коли відбулось твоє перше “побачення” з тенісною ракеткою? Де і як займався ним?
Власне, я почав в 6 років. До того часто бачив, як грає тато з друзями, але тоді теніс був лиш нудотою – ми з братом мусили чекати поки тато закінчить, щоб піти робити щось цікаве разом з ним. Мої тренування почалися на громадських кортах в парку на регуполі (резиново-поліуретанове покриття) і десь до 13-14 років я більш-менш активно займався. Декілька разів був у дитячих тенісних таборах і брав участь у місцевих змаганнях. Від 14 до 16 років не грав, через проблеми з колінами, пов’язані з бурхливим ростом організму. Потім знову почав.
На якому покритті ти граєш найкраще, а на якому найгірше? Чому?
Найбільше я граю на грунті, це найласкавіше для здоров’я тенісне покриття. Але краще виходить на швидких покриттях, так як я більше атакую. І все ж грунт до серця ближче.
Мені відомо, що у вас вся сім’я грає в теніс? Хто у вас найсильніший гравець в родині? Матчі з ким в тебе носять найбільш принциповий характер?
У нас найсильний – батько, хоч йому давно за 50. Найпринциповіші у нас парні поєдинки, особливо коли команди рівні, і особливо коли ми з братом в одній проти батька з якимось партнером в іншій.
Підозрюю, ти ніколи не страждав від нестачі тенісної інфраструктури, бо маєш доступ до приватного корту. Розкажи нам про те, наскільки складно і що взагалі потрібно, аби утримувати ґрунтовий корт в належному стані?
Питання комплексне – найкраще, коли на ньому постійно хтось грає і гравці відповідальні. Якщо корт не використовується, то його утримання потребує додаткових і, часто, чималих зусиль. В основному, через розвіювання верхнього шару вітром, коли від спеки корт пересихає. Окрім цього має бути хоча б один працівник, який підтримує поверхню – зрівнює глибокі ямки і пагорби, ставить на місце вибиті лінії, виполює бур’яни, лагодить те, що зламалось.
Плануєш продовжувати родинну тенісну династію, готуючи сина до ATP-туру? На що ти насамперед звертатимеш увагу, обираючи тренера або тенісну школу?
Так, дуже цього хотілось би. Щодо тренера, то він має бути вмотивований, не фінансово, а саме справою, яку робить. І має бути веселим і винахідливим, щоб утримувати мотивацію дітей. Щодо школи поки не можу сказати.
Пригадай і розкажи нам про свій найяскравіший тенісний матч – такий, що навіть важко було заснути?
Тут важко сказати. Для мене найбільш пам’ятні – це турніри одного дня. Там були надзвичайні емоції і запеклі поєдинки, але все якось у купі, тому не можу виокремити особливий матч.
Взимку 2019-20 ти став чемпіоном Парної Піраміди. В одиночній Піраміді того року теж був непоганий сезон (6 перемог, 3 поразки), але в парних змаганнях взагалі не знав гіркоти поразок. Розкажи нам, як тобі вдається так круто грати 2х2?
Я би не назвав себе крутим гравцем. Більшість турнірів я грав саме пару, тому є відносно набитим, але аматорський парний теніс в Україні дуже високого рівня, і я до нього відверто не дотягую.
Які плани на одиночний сезон 2020? На момент підготовки інтерв’ю в тебе 4 перемоги і 2 поразки. Як впливає перерва в червні на твої можливості на корті сьогодні?
Через карантин ми з родиною зараз базуємося в Житомирі, тому брати участь в матчах я не завжди можу. Можливо ближче до кінця сезону активуюсь на частіші челенджі.
Назви речі, які тобі подобаються в Піраміді і те, що можна покращити?
Піраміда насправді мотивує і дає можливість знайти хорошого суперника. Я би покращував бота, додаючи більше функціоналу. Можливо також додав би внутрішні пірамідки за рівнями, наприклад одна піраміда на всіх, як зараз, в якої є хтось на вершині, але в той же час є менші пірамідки для тих хто на нижніх рівнях зі своїми вершинами. Ще хочеться додати якийсь механізм черги на челенджі: коли хочеш челенджнути якийсь рівень, мати можливість записатися в чергу і не чекати поки хтось закінчить матч чи раптово вийде з відпустки.
Дякуємо Семену за допомогу і участь в інтерв’ю, а також бажаємо цікавих поєдинків і успіхів в “Піраміді”.
